Копачівська гімназія Обухівської міської ради Київської області

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 35 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип'ять і 30 км поліських лісів, на зону відчудження. Покинуту і небезпечну, на сотні років. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів.

Ми стали свідками не тільки всесвітньої трагедії, а й безмежної мужності, жаги до життя багатьох тисяч наших земляків.

Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, ліквідатори виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу радіації.

Подвиг ліквідаторів назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.