Правила прийому першокласників
Умови прийому дітей до загальноосвітніх навчальних закладів
Згідно Закону України “Про загальну середню освіту”, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про прийом дітей
до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів» від 7 квітня 2005 р. № 204:
- До 1 класу загальноосвітнього навчального закладу зараховувати дітей, як правило, з 6 років.
- Прийом дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу (крім спеціалізованого) здійснювати на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування. За наявності вільних місць дитина може навчатися і в інших навчальних закладах.
- Для зарахування дитини до 1 класу батьки або особи, які їх замінюють, подають такі документи:
- заяву на ім’я директора загальноосвітнього навчального закладу,
- копію свідоцтва про народження дитини,
- медичну картку встановленого зразка.
- При прийомі дитини до 1 класу є неприпустимими проведення тестувань, співбесід, екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу.
- Наказ про зарахування дитини до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу видає директор на основі поданих документів, як правило, до початку навчального року.
- Відповідно до Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах на кожного учня-першокласника оформляється особова справа.
За стандартом
Багато батьків стурбовані тільки тим, чи достатньо дитина підготовлена до школи, хоча набагато важливіше, чи готова вона до нового і дуже напруженого графіку роботи за станом здоров’я. Є кілька простих ознак визначення такої готовності. Перший – за співвідношенням «зріст-вага», за яким кінцівки виростають до певної довжини на певній фазі розвитку. Попросіть дитину дістати рукою через голову до протилежного вуха. Якщо виходить, значить, шкільні навантаження повинні бути їй під силу. Другий – за кількістю зубів, що випали. У нормі основна частина молочних зубів змінюється до 7 років, тому раніше дітям було простіше. А для нинішнього шестирічки умовною нормою вважається, що до моменту вступу до школи повинні випасти і почати рости хоча б 4 зуба. І третій фактор – схильність до хронічних захворювань і стомлюваність. Особливо це стосується дітей, які стоять на обліку у невропатолога, яким, швидше за все, буде важко вчитися в школі.
Хоча у звичайні школи повинні брати всіх, хто подасть документи, багато з них практикують попередню співбесіду, метою якої є не стільки визначення здібностей дитини, скільки виявлення її особливостей, щоб підібрати більш відповідний їй клас і вчителя.
Поради психолога
Вибираючи школу, заздалегідь огляньте її, поговоріть з вчителями, поцікавтеся рекомендаціями інших батьків. Психологи вважають, що обирати треба не школу, а першу вчительку. І добре, якщо у вас з нею складуться добрі відносини, або навіть вона буде чимось схожа на маму. Тоді маляті буде легше адаптуватися.
Домашнім дітям перед школою краще походити в садочок хоча б півроку-рік. Помічено, що, потрапляючи в дитячий колектив під вірусну атаку, вони починають часто хворіти, і будуть відставати в навчанні.
Батькам варто зменшити амбіції і не чекати, що дитина заповнить ваші прогалини в освіті. Але все ж задайте їй планку для розвитку трохи вище її рівня.
Що потрібно майбутньому першокласнику:
- Шкільна форма.
- Спортивна форма.
- Спортивне взуття.
- Змінне взуття. Альбом і фарби (гуаш або медові).
- Пензлики для малювання (2шт).
- Ручки, лінійку, олівці (кольорові і простий) та фломастери.
- Кольоровий папір, кольоровий картон.
- Ножиці із закругленими кінчиками.
- Клей ПВА.
- Пластилін, дощечка із стеками.
- Папка для праці (за бажанням).
- Конструктор будь-який.
- Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).
- Обгортки для підручників та зошитів.
- Папка для зошитів
Режим навчання
- П’ятиденка, 23 години на тиждень.
- Тривалість уроку – 35 хвилин.
- Після 1 уроку сніданок.
- На 15-ій хвилині уроку обов’язкова фізкультхвилинка.
- Домашні завдання у 1-му класі не задаються.
Майбутній першокласник повинен знати:
- домашня адреса, телефон.
- місце роботи батьків, телефон;
- шлях з дому до школи і навпаки;
- дні тижня, пори року, назви місяців.
Повинен вміти:
- переходити вулицю, враховуючи правила ДД;
- закривати і відкривати двері своєї квартири;
- зателефонувати;
- самостійно зібрати портфель, орієнтуючись в розкладі (зошити, шкільне приладдя);
- самостійно одягатися, враховуючи погоду і пору року, стежити за одягом і взуттям;
- орієнтуватися по годинах;
- виконувати основні гігієнічна процедури (вмиватися, чистити зуби, зачісуватися, мити руки перед їжею);
- прибирати зі столу після їжі;
- користуватися туалетом.
На уроці дитина повинна:
- уважно слухати вчителя і займатися;
- самостійно виконувати завдання вчителя;
- чітко і голосно відповідати;
- планувати свій час
Поради для батьків першокласника
- Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
- Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
- Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
- Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
- Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
- Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
- Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
- Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі, вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
- Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Коментарi